Що робити, якщо дитина бешкетує в школі

Розбираємося в причинах поганої поведінки дитини та формуємо в неї здорові стосунки з однолітками

Що робити, якщо дитина бешкетує в школі

Батькам 12-річної дитини зателефонували зі школи зі скаргами на те, що дитина ображає своїх однокласників. Як з'ясувалося пізніше, дитина також ображала ще кількох своїх однокласників: обзивалася, билася та всіляко знущалася. «Природно, ми були шоковані такою новиною, – згадують батьки. – «Більш того, ця звістка нас дуже засмутила».

Нікому не хотілося б почути, що його дитина розбишака. Батькам боляче чути, що їхня дитина знущається з однокласників. Але хуліганська поведінка – це тривожний симптом й для самого хулігана. Здатність налагоджувати дружні стосунки – важливий показник психічного здоров'я дитини. Якщо дитина погано поводиться в школі, можливо, в неї є певні психічні проблеми, які потребують термінової корекції. Вона може страждати на тривожність або депресію, мати труднощі з контролем емоцій.

Чому діти так поводяться?

Важливо завжди пам'ятати про те, що дитина погано поводиться не тому, що вона «погана». Поведінка дітей не є прямим відображенням їхніх особистісних якостей. Хуліган може бути цілком хорошою дитиною, який припускається деяких помилок. Є багато причин, чому нормальні діти можуть не миритися з однолітками. Наприклад:

дитина хоче бути «своєю» в компанії, яка знущається з однокласника;

з дитини знущаються вдома або в школі, а своєю агресивною поведінкою у ставленні до інших дітей вона хоче повернути собі відчуття сили;

дитина хоче привернути увагу вчителів, батьків та однокласників, але не знає, як зробити це по-іншому;

у дитини від природи більш імпульсивний характер, ніж у її однолітків;

дитина сприймає поведінку інших дітей як недружню, хоча насправді вона такою не є;

дитина не розуміє, що завдає болю іншій дитині. Це найбільш часто поширене серед дітей молодшого віку.

Поговоривши з дитиною про ситуацію, що склалася, дізнавшись її погляд на те, що відбувається, навчивши її доброзичливої поведінки, ви можете виправити її погану поведінку, усунути причини, які призвели до її виникнення. Нижче наводиться кілька рекомендацій для того, щоб дитина навчилася доброзичливо поводитися з однолітками.

Поговоріть з дитиною

Якщо ви почули від учителів або інших батьків про агресивну поведінку вашої дитини, перш за все потрібно поговорити з нею про це. Говоріть з дитиною відверто, але при цьому намагайтеся почути її точку зору. Почніть розмову так: «У школі мені сьогодні сказали, що ти ображав однокласника. Я схвильована через це, тому нам потрібно поговорити. Розкажи мені, що сталося».

Обговорення з дитиною ситуації, що склалася, допоможе зрозуміти причини її агресивності та шляхи подолання даної ситуації. Розмова з дитиною, прийняття її точки зору підвищать її довіру до вас. Надалі вам буде легше говорити з нею про причини її поведінки.

Відверта розмова з дитиною може призвести до несподіваних висновків про причини її поганої поведінки. Так, наприклад, деякі діти погано поводяться через низьку самооцінку. Бути найгіршим учнем у класі для них краще, ніж бути взагалі ніким.

Деяким дітям важко пояснити причину своєї поганої поведінки, особливо маленьким дітям або тим, хто переніс психологічну травму чи має певні розлади психіки. Якщо ви не можете самостійно з'ясувати причину поганої поведінки дитини, варто звернутися до психолога.

Усуньте причину поганої поведінки

Як тільки ви зрозуміли причини проблеми, постарайтеся їх усунути. Допоможіть дитині впоратися з труднощами в спілкуванні з однолітками. Наприклад, якщо вона не хоче грати з кимось з однокласників, скажіть дитині: «Коли хтось запрошує тебе пограти з ним, не відмовляйся. Я хочу, щоб ти грав разом з усіма і ставився до однокласників з повагою».

Придумайте рішення для різних ситуацій, з якими зіштовхується ваша дитина. Приводьте їй приклади з життя, як можна по-дружньому вийти з ситуації, що склалася. Краще показати дитині позитивний приклад, ніж критикувати її за погану поведінку. Діти краще розуміють, коли їм кажуть, що їм потрібно робити, ніж коли говорять, як не можна чинити.

Запропонуйте дитині поставити себе на місце однокласника, якого вона ображає. Запитайте: «Пам'ятаєш ситуації, коли ти відчував себе засмученим через те, що з тобою хтось вчинив неправильно? Саме так зараз почувається твій однокласник».

Шукайте причини поганої поведінки дитини в сім'ї

Діти, які зіштовхуються з агресивною поведінкою вдома, часто поводяться так само в школі. Батькам варто замислитися над тим, як ситуація в сім'ї, манера спілкування з дитиною, ваші способи боротьби з негативними емоціями впливають на поведінку дитини. Іншими словами, варто подумати про те, який приклад ви їй подаєте.

Можливо, в родині також бувають випадки агресивної поведінки, а батьки їх навіть не помічають. Чи трапляється так, що в родині кричать на когось або когось ображають? Чи бували випадки, коли старші діти били молодших? Необхідно налагодити в родині позитивну атмосферу, коли кожен член сім'ї піклується про інших, любить їх і поважає.

Будь-яке покарання має бути обґрунтованим

Покарання за агресивну поведінку може бути ефективним, але тільки в тому випадку, якщо воно обґрунтоване й не використовується дуже часто. Наприклад, якщо ви помітили, що дитина ображає інших в Інтернеті, варто обмежити її доступ до комп'ютера й мобільних пристроїв. В особливо серйозних випадках забороніть доступ до Інтернету на тривалий час і зверніться до психолога. Але в більш легких випадках дитина повинна мати можливість заслужити гарною поведінкою змогу знову отримати доступ до Інтернету.

Якщо карати дитину занадто довго, це дає зворотний ефект. Дитина може подумати: «Якщо я вже втратила доступ до комп'ютера, немає потреби виправлятися». За невеликі порушення покарання має становити не більше декількох днів.

Дозвольте дитині виправити ситуацію

Як тільки дитина стала поводитися добре й повернула собі втрачені привілеї, поясніть їй, що потрібно виправити ситуацію та вибачитися перед тим, кого вона скривдила. Вибачитися можна усно, за допомогою СМС або листа. Можна запропонувати дитині спекти печиво та пригостити весь клас, пограти з однокласником, якого дитина раніше кривдила тощо.

Тримайте ситуацію під контролем

Якщо інші батьки скаржаться вам на погану поведінку вашої дитини в школі, попросіть учителя звернути увагу на дану ситуацію. Постійно цікавтеся поведінкою дитини. Хваліть дитину, якщо вона поводилася добре.

Особливо складно стежити за агресивною поведінкою в Інтернеті, тому що вона відбувається не на очах у тих, хто дитину оточує. Якщо ви дізналися, що ваша дитина ображає когось в Інтернеті, дізнайтеся паролі від її акаунтів у соціальних мережах і стежте за тим, щоб дитина адекватно спілкувалася. Чесно зізнайтеся дитині, що ви будете контролювати її поведінку в соціальних мережах до того часу, поки вона не навчиться контролювати себе сама.

За необхідності зверніться по допомогу

Якщо ви докладаєте величезних зусиль для того, щоб навчити дитину поводитися доброзичливо, але вона як і раніше поводиться агресивно, можливою причиною цього може бути певний розлад. У такому випадку варто звернутися по професійну допомогу до психолога.

Не втрачайте контакту з дитиною

Найважливіше, що ви можете зробити – завжди залишатися відкритими для спілкування з дитиною. Так ви завжди будете знати, що з нею відбувається та що її турбує. Щодня розпитуйте дитину про її справи.

Уранці запитайте в дитини, які в неї плани на день. Увечері поцікавтеся, що було найцікавішим протягом дня. Можливо, спочатку це здаватиметься важким, проте з часом стане доброю звичкою, яка допоможе вам налагодити близький контакт з дитиною на довгі роки.

Тісний контакт з дитиною, розуміння й підтримка батьків допомагає дитині впоратися з агресивною поведінкою. Спілкуйтеся з дитиною, будьте присутніми в її житті. Дітям необхідно знати, що про них піклуються, що їх чують. Любов батьків – ось ключ до вирішення проблеми.

 12 порад, як розвинути в дитині впевненість

Формування в дитини впевненості в собі багато в чому залежить від того, як із нею спілкуються батьки

«Я боюся, що не складу іспит», «Я думаю, що мене не візьмуть у шкільну команду», «Я не впевнений, що зможу грати на гітарі так само добре, як тато». Вам доводилося чути таке або подібне від своєї дитини? Якщо ваша відповідь ствердна – значить, вашій дитині бракує впевненості.

Те, що ви робите або ні; слова, які ви говорите або не говорите дитині; почуття, які ви висловлюєте чи приховуєте – усе це впливає на формування її впевненості у собі. Щоб розвинути в дитині впевненість, ви повинні правильно з нею поводитися.

Розгляньмо, як ви можете діяти, щоб допомогти в цьому дитині.

1. Любов і прийняття

Поза сумнівом, ви любите свою дитину, незважаючи ні на що. Але чи дитина знає про це? Чи усвідомлює, що ви її любите, приймаєте й поважаєте її вибір?

Виявляйте у ставленні до дитини любов, навіть якщо ви не в змозі робити це завжди. Дитина повинна знати, що її люблять і приймають незалежно від її переваг і недоліків. Безумовна любов – це основа для того, щоб дитина виростала впевненою в собі людиною.

Головне – поважайте свою дитину як особистість.

2. Наголошуйте на перевагах, виправляйте недоліки

Ніхто не ідеальний, і діти – не виняток. Але щоб виховати дитину впевненою, ви не повинні зациклюватися на її недоліках.

Виховання дітей варто націлювати на розвиток сильних сторін їх характеру. При цьому дитина повинна почуватися здатною розвиватися й виконувати різні завдання. В іншому разі (наприклад, дитина погано вчиться в школі, зазнає невдач у спорті тощо) допоможіть їй усвідомити її сильні сторони. Розкажіть їй, у чому вона сильна.

Це не означає, що ви не повинні звертати уваги на помилки своєї дитини. Надихніть її вчитися на помилках, але особливу увагу звертайте на її досягнення. Це нагадає дитині, що вона здатна досягти успіху, якщо захоче.

3. Не поспішайте допомагати дитині при перших труднощах

Батькам властиво захищати своїх дітей і робити все, щоб вони не відчували гіркоти поразки, розчарування або болю. Але кидатися на допомогу дитині щоразу, коли вона стикається з найменшою проблемою – погана ідея. Ви можете надавати їй ту чи іншу допомогу, але вирішувати власні проблеми дитина повинна самостійно.

4. Дозвольте дитині приймати рішення

Прийняття рішень – важлива життєва навичка, яку дитина повинна опанувати, щоб стати впевненою в собі. Ухвалення рішень надихає дитину, тому що вона бачить різні можливості, може обирати те, що їй більше підходить. Але поки зрілість ще не настала, дитина не завжди знає, як робити вибір.

Щоб допомогти дитині навчитися приймати рішення, спочатку надайте їй два варіанти на вибір. Наприклад, шестирічній доньці ви можете запропонувати вирішити, що одягти в школу (зрозуміло, у розумних межах). При цьому поясніть їй, що вона не може вибирати, йти до школи чи ні.

Дозволяючи своїй дитині робити здоровий вибір (наприклад, що вдягнути, який фільм подивитися тощо), ви також навчаєте її брати відповідальність за свої рішення.

5. Заохочуйте й розвивайте таланти дитини

У багатьох дітей є особливі інтереси. Одні люблять музику або танці, інші від природи добре малюють. Визначте, у чому саме талант вашої дитини, і розвивайте її здібності. Якщо ваша дитина любить малювати, запишіть її в художню школу. Якщо їй подобається певний вид спорту – віддайте її у спортивну секцію.

Розвиток схильностей і талантів дитини чудово допомагає зміцнити її впевненість у собі.

6. Давайте дитині відповідальність

Один із найефективніших способів зміцнити впевненість дитини в собі – давати їй невеликі завдання, які вона точно зможе виконати. Усвідомлення того, що вона може виконати щось самотужки, може приємно здивувати дитину. Коли ми легко виконуємо те чи інше завдання, не відчуваючи при цьому труднощів, наш мозок «заряджається» й готовий до здійснення нових завдань. Тому найкраще доручати дитині прості домашні справи. Не забувайте похвалити її, коли вона зробить доручену справу добре.

Наприклад, восьмирічній дитині можна доручити годувати собаку щоранку. Коли дитина робитиме це без нагадування, похваліть її.

7. Хваліть дитину, коли вона цього заслуговує

Коли дитина виконує щось не так, батьки часто роблять їй зауваження. Але не менш важливо хвалити її, коли вона все робить правильно. Однак батьки часто забувають про це. Зрозуміло, не варто хвалити дитину за кожну дрібницю, але якщо вона доклала зусиль і впоралася із завданням або робить щось правильно протягом тривалого часу, похваліть її.

Наприклад, якщо дитина декілька тижнів без нагадувань годує собаку, оцініть її зусилля. Навіть просте «молодець» зміцнить її впевненість у собі.

8. Навчіть дитину позитивного самонавіювання

Самонавіювання – це внутрішній діалог із самим собою. Те, що ми собі говоримо щохвилини, значно впливає на нашу самооцінку й упевненість у собі. Наші думки позначаються на наших емоціях та потенційних успіхах. Тому якщо дитина вважає, що може впоратися з будь-якою справою, її шанси на успіх значно зростають.

Переконуючи себе за допомогою позитивних думок, маленькі діти вчаться контролювати себе й досягати життєвого успіху.

9. Ставте дитині реалістичні цілі

Найкращий спосіб змусити дитину сумніватися у власних силах – давати їй завдання, які вона не зможе виконати. Але якщо ви хочете, щоб дитина стала успішною, виросла здоровою й упевненою в собі, ставте їй реалістичні цілі, відповідні її віку.

Наприклад, якщо ви хочете, щоб дитина навчилася грати на фортепіано, це цілком реальна мета. Але нереально очікувати, щоб вона навчилася грати упродовж місяця. У такому разі краще ставити дитині короткострокові цілі: вивчити ноти, навчитися грати прості мелодії тощо. Але якщо ви бажаєте, щоб через місяць занять дитина виграла музичний конкурс, ви налаштуєте її на невдачу й розчарування, а не на впевненість у собі.

10. Дозвольте дитині приймати власні поразки

Як би ви не старалися, ви не зможете вберегти дитину від невдач. Як і всі люди, ваша дитина час від часу зазнаватиме поразок, відчуватиме біль і розчарування. І це нормально. У таких випадках недостатньо просто сказати дитині: «Не похнюплюйся» або «Не бери близько до серця».

Навчіть дитину бути емоційно гнучкою та спокійно приймати перемоги й поразки. Скажіть їй, що іноді зазнавати невдачі – це нормально, і наступного разу вона може здобути бажане, якщо старатиметься.

Дитина здатна вчитися на своїх помилках і виправляти їх наступного разу. Важливо пояснити їй, що невдачі – це природно, і після них завжди можна знайти спосіб досягти успіху.

11. Давайте позитивний приклад для наслідування

Ви не впевнені в собі? Сумніваєтеся у власних здібностях? Якщо так, то чи варто очікувати, що ваша дитина виросте упевненою в собі?

Діти роблять так, як ви робите, а не так, як ви говорите. Дайте раду власним проблемам із самооцінкою та впевненістю в собі, подайте дитині позитивний приклад для наслідування.

12. Заохочуйте дитину висловлювати почуття

Упевнена в собі дитина може висловити свої почуття, не зазнаючи при цьому дискомфорту і не виявляючи зайвої емоційності або агресії. Упевненість у собі – це здатність виражати почуття у здоровий спосіб, а також знати, коли потрібно зберігати спокій.

Заохочуйте дитину висловлювати почуття усно або письмово. Навчіть її бути спокійною у важких ситуаціях. Поясніть дитині, що не варто придушувати свої почуття, тому що вони можуть проявитися, коли вона відчуватиме труднощі.

 Як батькам виховати щасливого підлітка

Поради, як розвинути в дитини позитивне мислення й навички, необхідні для самостійного життя

Як батькам виховати щасливого підлітка

У наш час підліткова депресія – поширена проблема в усьому світі. Гормональні зміни в організмі підлітків роблять їхнє життя важким, уже не кажучи про такі чинники, як соціальні мережі, реклама та інші явища, які чинять на них сильний тиск.

Розгляньмо декілька способів, як виховати підлітка щасливим, незважаючи на всі фактори, що цьому перешкоджають.

Остерігайтеся небезпек

За останні 20 років життя підлітків змінилося до невпізнання. Соціальні мережі, Інтернет і реклама підштовхують дітей до того, щоб вони виглядали й поводилися певним чином. Батькам варто більше дізнатися про життя сучасних підлітків. Наприклад, ви можете навчитися самостійно користуватися соціальними мережами. Ознайомтеся з найпопулярнішими з-поміж підлітків Інтернет-ресурсами: Фейсбук, Інстаграм, Твіттер тощо. Ви обов'язково помітите, що підлітки багато уваги приділяють фотографіям і стежать за життям знаменитостей, ідеалізуючи їх зовнішність, творчість і спосіб життя.

Соціальні мережі – це не завжди погано: тут можна знайти багато корисного контенту, а серед популярних Інтернет-персонажів є цілком гідні для наслідування приклади. Однак деякі знаменитості популяризують занадто обмежений погляд на світ, відірваний від реальності.

Спілкуйтеся з підлітком і показуйте йому позитивний приклад

Якщо ви недостатньо добре спілкуєтеся зі своєю дитиною, контролювати її буває важко й неефективно. Вам може бути нелегко тримати під контролем заняття дитини в школі або на дозвіллі, тому важливо демонструвати їй позитивний приклад. Не варто категорично забороняти підлітку користуватися комп'ютером, замість цього можна встановити для нього часові рамки роботи за комп'ютером або обмежити використання соціальних мереж.

Переконайтеся, що ви самі дотримуєтеся правил, що їх встановлюєте для дитини. Наприклад, почніть менше користуватися смартфоном. Покажіть належний приклад вашій дитині.

Обговорюйте з дитиною новини із соціальних мереж. Наприклад, ви можете запитати, чи сподобалася їй нова популярна реклама або що вона думає про нові фото тієї чи іншої знаменитості в Інстаграмі. Поясніть підлітку, що відомі особистості обробляють свої фотографії для соціальних мереж у фотошопі, а для того, аби бути в гарній фізичній формі, необхідно займатися спортом і дотримуватися правил здорового харчування. Розкажіть дитині, що дієти, які рекламують зірки, можуть бути неефективними й навіть небезпечними для здоров'я.

Заохочуйте кращі якості дитини

Важливо хвалити дитину за її кращі якості. Багато уваги приділяючи зовнішньому вигляду, підлітки забувають про такі важливі якості, як почуття гумору, доброта, таланти в музиці, спорті тощо. Усіляко переконуйте дитину в тому, що всі ці якості важливі. Пам'ятайте, що ви – приклад для ваших дітей, тому підтверджуйте свої думки діями.

Створіть сприятливе середовище, у якому діти зможуть комфортно говорити з вами про те, що їх турбує. Відкрита й довірлива атмосфера в сім'ї сприяє тому, що дитина буде ділитися з вами своїми проблемами. Не легковажте словами дитини, завжди знаходьте час, щоб вислухати її. Не звинувачуйте підлітка, не тисніть на нього. Якщо виникнуть серйозні проблеми, зверніться до фахівця.

Прямуйте до великої мети

Коли дитина отримала в школі погану оцінку, ви починаєте думати, що вона несерйозно ставиться до свого життя, і випускаєте з поля зору загальну картину. Ваша мета – виховати її відповідальною людиною, здатною жити в реальному світі, але на шляху до цього помилки неминучі.

Зосередьтеся на досягненні довгострокових цілей. Це дасть вам змогу легше ставитися до дрібниць, які не мають великого значення. Також це допоможе вам зберегти мотивацію залишатися для підлітка позитивним прикладом для наслідування.

Говоріть із підлітком його мовою

Взаємодія з підлітком – це не тільки розмови. Це й сигнали, які ви посилаєте йому за допомогою своєї поведінки і ваших щоденних учинків. Підлітки вчаться у вас, сприймаючи ваші дії, а не слова. Подбайте про те, щоб ваші дії відповідали вашим словам і цінностям.

Шукайте якомога більше способів спілкування з підлітком. Якщо вашій дитині зручніше спілкуватися за допомогою повідомлень, використовуйте цей засіб для повсякденного спілкування з нею. Упродовж дня напишіть їй повідомлення і просто поцікавтеся, як проходить її день. Так дитина відчує ваші любов і турботу, хоча, щоб переконати в цьому підлітка, може знадобитися певний час.

Розвивайте впевненість дитини в собі

У житті дитини буде багато людей, готових підривати її впевненість у своїх силах. Тому батькам важливо робити все, аби пробуджувати в підлітка оптимізм і впевненість у собі. Використовуйте для цього будь-яку можливість. Дозвольте підлітку пробувати свої сили в найрізноманітніших заняттях. Так ви зміцните його переконання, що він здатен досягти багато чого в житті.

Ураховуйте індивідуальні потреби підлітка

Незалежно від того, чим захоплюється ваша дитина – музикою, спортом або чимось іншим – підтримуйте її, адже саме це робить її не схожою на інших.

Коли ви намагаєтеся в чомусь переконати дитину, зупиніться й подумайте, що її завдання – не відповідати вашим очікуванням, а досягати власних життєвих цілей.

Дозвольте підлітку самому робити вибір і виявляти свою індивідуальність. Головне, щоб він робив це безпечно для себе й оточення.

Встановлюйте для дитини чіткі й справедливі правила

Батьки мають використовувати різні способи дисциплінування дитини залежно від її віку. Що старша дитина, то більше ви повинні давати їй свободи, висловлюючи поради в тих чи інших ситуаціях, а не вказуючи, що їй робити.

Дозвольте вашому підлітку робити помилки. Але водночас встановлюйте для нього обмеження й попереджайте про наслідки, якщо він порушить встановлені правила.

Дисциплінування підлітка не означає, що його потрібно карати за непослух. Ваша мета – розвинути в нього навички самодисципліни, щоб він міг робити правильний вибір, коли вас не буде поруч.

Розвивайте в підлітка навички, які знадобляться йому в житті

Навіть якщо ваш підліток добре вчиться в школі або досяг високих спортивних результатів, це ще не засвідчує його готовності до самостійного життя. Потрібно навчити дитину багатьох умінь, які знадобляться йому в майбутньому: готувати їжу, прати, грамотно розпоряджатися фінансами тощо. Усе це допоможе йому стати успішним у дорослому самостійному житті.

 

Як допомогти дитині надолужити пропущені шкільні заняття

 

Подовжені канікули чи карантин у школах, пропуски через сезонні хвороби або ж скасовані заняття через погодні умови — реалії сьогодення. Як надолужувати пропущене? В одних школах об’єднують та узагальнюють теми, в інших — задають на самостійне опрацювання вдвічі більше, ніж зазвичай. Але чи багато дітей здатні на це та як батьки можуть їм допомогти? Пояснює дитячий психолог Тетяна Алісімчик.

1. Визначте, чим допомогти

Це залежить від віку, рівня самоорганізації і пізнавальних здібностей дитини. У початкових класах зазвичай не виникає проблем із пропущеними уроками. Однак у середній школі тільки найсвідомішим і найкмітливішим можна довірити «доучуватися» самостійно, попередньо разом обговоривши режим роботи.

Якщо ж матеріал дається важко, або дитина постійно відволікається, навіть коли виконує стандартне домашнє завдання, мамі чи татові доведеться побути наставником. Але не наглядачем.

Бо багатьом здається, що найпростіше рішення — засадити школяра за додаткові вправи і стежити, щоб «не втік». Так, це рішення дійсно просте, але неправильне.

За такого підходу дитина швидко «перегорить», і в неї з більшою ймовірністю знизиться успішність. Краще батькам запастися терпінням і почати з пояснення матеріалу, який треба надолужити.

У старших класах більше зрілих учнів, яким потрібна лише підказка батьків з тайм-менеджменту. Але тим, хто не може осилити пропущене, допомогти не так просто. Адже навчальні теми бувають настільки складними, що розібратися в них і самим батькам часом непросто.

2. Вирішіть, чи потрібен репетитор

Наймати на короткий термін репетитора не прийнято. Та й знайти такого, що погодиться, доволі складно. Але іноді це необхідно — якщо в батьків взагалі немає часу.

Також краще витратити гроші на фахівця, якщо заняття з дитиною перетворюються у сварки, вам не вистачає терпіння або ваші пояснення незрозумілі синові чи доньці.

Адже не в усіх є викладацький хист, і батьки не зобов’язані вміти вчити. Отож, витрати — менше зло, ніж зіпсовані відносини з дитиною.

3. Ущільніть теми

Перший вихід, до якого вдаються самі вчителі, — ущільнення матеріалу. Не обов’язково прочитати і вивчити всі підряд теми в підручнику. Деякі можна об’єднати і дати без подробиць, інші — лише прочитати для загального розуміння.

Добре б дізнатися у вчителя, які теми є базовими для решти матеріалу. Їх треба пройти ретельно.

Якщо дитина хворіла і пропустила більше, ніж інші, корисно дізнатися у вчителя або однокласника, який добре встигає, не тільки домашнє завдання, а і як проходила робота в класі. Це допоможе визначити, на чому сам вчитель робить акцент.

4. Розтягніть на довший термін

Як все встигнути, якщо «хвости» не скасовують нових домашніх завдань?

Пам’ятайте, що концентрація уваги зменшується вже на 25% через три години інтелектуальної праці. Крім того, якщо займатися за правилами, — годину роботи чергувати з 15 хвилинами відпочинку — працездатність буде вищою, ніж якщо заучувати без перерв. Але матеріал, вивчений з паузами, гірше відкладеться в голові.

Вихід: не треба намагатися якомога швидше вивчити пройдені теми. Досить займатися по одній годині щодня, подрібнивши завдання на логічно завершені частини.

Вийде, наприклад, понеділок — для математики, вівторок — для української мови. Також варто на кілька тижнів пожертвувати одним вихідним: жити за режимом буднів. Тобто займатися «хвостами» у першій половині дня, коли зазвичай учень у школі, плюс навчатися ще одну годину додатково.

Такий підхід, на думку фахівців, ефективніший, ніж навантаження без належного відпочинку або заняття час від часу без будь-якої системи.

5. Ніяких нічних змін

Якщо вивчити треба «на вчора», учні нерідко сидять над матеріалом вночі. Та й батьки дотримуються принципу: не ляжеш спати, доки все не вивчиш.

Насправді це глухий кут: пам’ять слабшає і не дає відтворити вивчене. А нова інформація не відкладається, якщо дитина має дефіцит сну. Навіть денний сон після занять не рятує.

Якщо за біологічним годинником дитина — «жайворонок», то займатися краще рано вранці, перед школою. Доведеться встати на годину раніше. Якщо ж дитина — «сова», додатковий матеріал найкраще вивчати після повернення зі школи та прогулянки, до виконання домашнього завдання.

6. Дозвольте дитині рухатись і слухати музику

Якщо займаєтеся разом з дитиною або контролюєте її роботу, не примушуйте сидіти за столом у тиші.

Ходити по кімнаті під час повторення або навіть чергувати заняття з танцями — добрий метод для більшості людей.

Вже доведено дослідженнями, що так легше запам’ятовувати інформацію і концентрувати увагу. Тиша — справа індивідуальна. Комусь вона підходить, а комусь, щоб зосередитися, потрібен ритм.

7. Запишіть аудіо

Наступні поради — для батьків, які згодні на чималі зусилля, аби лише допомогти дитині швидше опанувати уроки. Це зовсім не обов’язково, але дуже ефективно.

Якщо задіяти кілька органів чуття, інформація відкладеться швидше. Тож добре учню записувати те, що він вивчає.

А щоб задіяти слух, батьки можуть записати аудіо: начитати частину текстів з підручників. Тоді школяр зможе слухати необхідні теми дорогою в школу та додому.

8. Змінюйте формат занять

Теорія та вправи — не єдиний спосіб засвоїти інформацію. А якщо одноманітні завдання доводиться виконувати щодня, працездатність знижується. Тож пошукайте відео з цих тем.

Наприклад, дослід з фізики чи хімії, уривок вистави — для літератури, пісню без перекладу — для іноземної мови. Пошукайте творчі завдання — такі є в літературі для поглибленого навчання.

Не думайте, що завдання «із зірочкою» надто складні для дитини після пропусків. Вони можуть оживити інтерес.

Спробуйте викласти матеріал через вирішення проблем. Скажімо, в історії це реальна ситуація або військове завдання, у фізиці — практичний результат, якого потрібно досягти. Такі завдання варто давати ще до вивчення пропущеної теми, якщо самостійний пошук рішення за відсутності знань дитину не пригнічує, а навпаки тримає в тонусі.

9. Допоможіть скласти шпаргалку

Вчити предмет найефективніше за опорними таблицям за методикою педагога Віктора Шаталова.

Позначати головне — зрозумілими, самостійно вигаданими символами. Варто вписувати дати, цифри, стрілками зображувати зв’язки.

Такий саморобний наочний матеріал набагато легше відкладається в пам’яті. Та й повторювати, дивлячись на компактні малюнки, значно легше.