💪

Педагог-психолог: «Наші діти нудьгують в школі, легко розчаровуються і не мають справжніх друзів…» Батьки-руйнують майбутнє власних дітей!

 Від Вікторія Прудей

 

За роки своєї професійної діяльності я спостерігаю у дітей страшну тенденцію до зниження соціальної, емоційної та академічної активності, а також різке збільшення кількості ненавченості, гіперактивності та інших психологічних порушень.

Сучасні діти приходять до школи, будучи емоційно недоступними для навчання, і в нашому сучасному способі життя є багато факторів, які сприяють цьому. Як ми знаємо, мозок пластичний і податливий. Завдяки навколишньому середовищу ми можемо зробити мозок «сильнішим» або «слабкішим». Я впевнена, що, незважаючи на всі наші найкращі спонукання, ми, на жаль, направляємо розвиток наших дітей в невірному напрямку.

І ось чому:

1. Вплив Технологій

Використання технологій (телевізор, планшет, смартфон) як безкоштовного бебісіттера (насправді, не такого вже й безкоштовного). Розплата буде не за горами. Ми розплачуємося нервовою системою наших дітей, їх увагою і їх здатністю відкладати задоволення на пізніше, на десерт. У порівнянні з віртуальною реальністю, повсякденне життя нудне. Коли діти приходять на урок, вони стикаються зі звичайними голосами людей та адекватною візуальною стимуляцією, на противагу розповсюдженим графічним вибухам і спеціальним ефектам, які вони звикли бачити на екранах. Після постійного знаходження в віртуальній реальності, обробка інформації на уроці стає все більш складним завданням для наших дітей, тому що їх мозок звикає до високих рівнів стимуляції, які забезпечують відеоігри. Нездатність обробляти більш низькі рівні стимуляції погіршує готовність дітей вирішувати академічні завдання. Технології також емоційно віддаляють наших дітей від їх сім`ї. Доступність батьківських емоцій є важливим живильним компонентом для мозку дитини. На жаль, ми свідомо позбавляємо наших дітей цих емоцій.

2. Діти отримують все, що вони хочуть, і коли вони хочуть

«Я голодний!» – «Зараз я куплю тобі щось перекусити».

«Я хочу пити!» – «Ось автомат з напоями».

«Мені нудно!» – «Пограй з моїм телефоном!»

Здатність відкладати задоволення є одним з ключових факторів для майбутнього успіху. У всіх нас найкращі наміри – зробити наших дітей щасливими, але, на жаль, ми робимо їх щасливими тільки в даний момент, але нещасними в довгостроковій перспективі. Уміння відкласти задоволення означає здатність функціонувати в умовах стресу. Наші діти поступово стають все менш підготовленими до боротьби навіть з незначними стресовими ситуаціями, які в кінцевому підсумку стають величезними перешкодами для їх успіху в житті.

Нездатність відкласти задоволення часто проявляється на уроках, в торгових центрах, ресторанах і магазинах іграшок в той момент, коли дитина чує «Ні», тому що батьки привчили мозок своєї дитини негайно отримувати те, що він хоче.

3. Діти правлять світом

Ось що я чую від батьків постійно:

«Мій син не любить овочі».

«Вона не любить рано лягати спати».

«Він не любить снідати».

«Вона не любить іграшки, але вона відмінно поводиться зі своїм IPad».

«Він не хоче одягатися сама».

« Вона лінується їсти сама».

Це те, що я завжди чую від батьків. Відколи це діти почали вказувати батькам, як їх виховувати? Якщо все їм дозволити, то все, що вони будуть робити, це їсти макарони з сиром і тістечка з кремом, дивитися телевізор, грати на планшетах і лягати спати о 12 годині ночі. Яку користь ми їм приносимо, даючи їм те, що вони ХОЧУТЬ, якщо ми знаємо, що це ДО ДОБРА не приведе? Без правильного харчування і здорового нічного сну наші діти прийдуть у школу роздратовані, неспокійні і неуважні. Крім того, ми доносимо до них неправильну думку. Вони дізнаються, що вони можуть робити те, що вони хочуть, і не робити те, що вони не хочуть. Поняття «потрібно робити» відсутнє. На жаль, для того, щоб досягти своїх цілей в житті, ми повинні робити те, що необхідно, і це не завжди те, що нам подобається робити. Наприклад, якщо дитина хоче бути відмінником, вона повинна старанно вчитися. Якщо вона хоче бути успішним футболістом, вона повинна тренуватися щодня. Наші діти прекрасно знають, чого вони хочуть, але їм дуже важко робити те, що необхідно для досягнення цієї мети. Результат – нездійсненні цілі і розчарування.

4. Нескінченне веселощі

Ми створили штучний світ для наших дітей. Там немає нудних моментів. Коли дитина затихає, ми біжимо, щоб розважити її знову, тому що в іншому випадку ми вважаємо, що не виконуємо наш обов’язок по вихованню дітей. Ми живемо у двох різних світах: у них є свій світ «веселощів», а у нас свій світ «роботи». Чому діти більше не допомагають нам на кухні або з пранням білизни? Чому вони не збирають і не приводять до ладу свої іграшки? Це монотонна робота, яка тренує мозок, розвиває працездатність і вміння функціонувати під час періодів «нудьги» – ті ж самі «м’язи» потрібні, в кінцевому рахунку, для навчання в школі. Коли діти приходять у школу і їм необхідно щось записувати, вони кажуть: «Я не можу. Це занадто важко. І занадто нудно ». Чому? Тому що нескінченні веселощі не розвивавають навиків працездатності: їх розвиває праця.

5. Обмежена соціальна взаємодія

Ми всі зайняті, тому ми даємо нашим дітям гаджети, щоб вони теж були «зайняті». Раніше діти грали на вулиці, де в безсистемному природному середовищі вони розвивали свої соціальні навички. На жаль, технологія замінила час прогулянок у дворі. Крім того, технологія зробила і батьків менш доступними для соціальної взаємодії з дітьми. Очевидно, що наші діти все більше і більше відстають … адже цифровий “бебісіттер” не пристосований допомагати дітям розвивати соціальну комунікацію, яка потрібна для подальшого успіху в житті!

Мозок, як і м’язи, навчається і тренується. Якщо ви хочете, щоб ваша дитина їздила на велосипеді, ви вчите її навичкам їзди на велосипеді. Якщо ви хочете, щоб ваша дитина могла  чекати, ви повинні навчити її терпінню. Якщо ви хочете, щоб ваша дитина не мала проблем зі спілкуванням, ви повинні навчити її соціальним навичкам. Аналогічна схема використовується і для набування інших навичок. Немає ніякої різниці!

Ви можете змінити життя вашої дитини шляхом тренування її мозку так, що ваша дитина буде успішна в соціальній, емоційній та академічній діяльності.

Ось мої поради спеціаліста:

1. Обмежте доступ до технологій і відновіть емоційний зв’язок з вашими дітьми

Здивуйте їх квітами, поділіться посмішкою, защекочіть їх, залиште милу записку в їх рюкзаку або під подушкою, здивуєте їх, забравши на обід зі школи, танцюйте разом, плазуйте разом, бийтеся подушками; 

Проводьте сімейні обіди,

грайте вечорами в настільні ігри,

катайтеся на велосипеді,

гуляйте на свіжому повітрі з ліхтариком ввечері.

Згадайте, чого вам найбільше хотілося в дитинстві та втільте свої мрії в життя разом з дітьми.

2. Тренуйте здатність відкладати задоволення

Дайте їм можливість почекати! Поясніть дитині, що нудьга – це нормально, під час нудьги часто народжуються найкреативніші ідеї.

Поступово збільшуйте час очікування між «я хочу» і «я отримую»;

Уникайте використання гаджетів в автомобілях і ресторанах – замість цього навчіть їх чекати, розмовляючи і граючи;

Обмежте кількість постійних перекусів.

3. Не бійтеся встановлювати рамки. Дітям необхідні обмеження, щоб рости щасливими і здоровими !!

Складіть розклад для прийому їжі, сну, часу для гаджетів;

Подумайте про те, що ДОБРЕ для них, а не про те, чого вони ХОЧУТЬ / НЕ ХОЧУТЬ. Пізніше вони скажуть вам за це спасибі.Виховання дітей – це важка робота. Ви повинні бути креативними, щоб змусити їх робити те, що для них добре, тому що більшу частину часу це буде повною протилежністю тому, чого вони хочуть;

Діти повинні снідати і їсти поживну їжу. Їм потрібно проводити час на відкритому повітрі і лягати спати в певний час, щоб прийти в школу готовими до навчання!

Перетворіть те, що вони не люблять / не хочуть робити в задоволення, в емоційно-стимулюючу гру.

4. Навчіть свою дитину виконувати монотонну роботу з ранніх років, оскільки вона є основою для майбутньої «працездатності»

Складати білизну,

прибирати іграшки,

вішати одяг,

розпаковувати продукти,

накривати на стіл,

готувати обід,

мити посуд,

заправляти ліжко;

Будьте креативні. Додайте елемент гри, щоб викликати у мозку асоціації з чимось позитивним.

5. Прививайте соціальні навички

Навчайте їх робити щось по черзі,ділитися, вміти програвати / вигравати, йти на компроміси, хвалити інших, говорити «будь ласка» і «спасибі».

Опираючись на мій багаторічний досвід роботи ерготерапевта, я можу сказати, що діти змінюються, коли їх батьки змінюють свою точку зору на виховання дітей. Допоможіть дітям домогтися успіху в житті! Нехай їх мозок почне навчатися і тренуватися якомога раніше!

Як мотивувати дитину до навчання? Помилки батьків у мотивації до навчання 

 

Як батькам подолати негативні емоції

Як батькам подолати негативні емоції

10 порад про те, як не піддаватися негативним емоціям і не керуватися ними в діях

Як батькам подолати негативні емоції

Чи несуть наші почуття небезпеку? Ні. Але більшість із нас боїться сильних почуттів. Як своїх, так і почуттів дітей. Чому ж це відбувається?

Сила емоційних реакцій іноді приголомшує. Іноді нам хочеться когось ударити. І коли ми діємо під впливом наших емоцій, дозволяючи собі надавати шльопанців дитині, крикнути на чоловіка або зірватися на колегу – ми дуже шкодуємо про такі вчинки. Бувають моменти, коли ми не можемо витримувати сильні емоції, тому зриваємося на близьких людях. При цьому ми виправдовуємо свої дії, звинувачуючи у всьому своє оточення.

Чи потрібно придушувати емоції? Ні. Адже коли ми придушуємо почуття й емоції, зростає ймовірність того, що ми будемо діяти, виходячи з них. Емоції – це реакція на те, що відбувається. Звичайно, інші люди не можуть нав'язати нам емоції – вони належать нам, і вони виникають, коли ми інтерпретуємо події певним чином.

Але для організму емоції реальні, оскільки вони викликають виділення гормонів стресу. Коли ми придушуємо свої почуття, а не визнаємо їх, вони починають переповнювати нас. У якийсь момент керувати емоціями стає неможливо, і ми втрачаємо контроль над ними й тим, що відбувається навколо.

На щастя, можна навчитися керувати емоціями та знайти здоровий спосіб проявляти їх.

Дозвольте собі відчувати всі емоції, але не керуйтеся ними у своїх діях. Навчившись контролювати емоції, ми зможемо контролювати й свою поведінку. Пригнічуючи емоції, ми втрачаємо можливість свідомо їх контролювати, тому вони можуть несподівано спалахнути та привести до небажаних вчинків.

Звичайно, простіше сказати, ніж зробити. Якщо в дитинстві батьки не допомагали навчитися керувати емоціями, це може здаватися неможливим. На щастя, з часом управляти почуттями та емоціями стає все легше, тому що ви буквально «перепрограмовуєте» свій мозок. Розглянемо кілька рекомендацій, як це зробити.

Порада № 1. Дозвольте собі й дитині відчувати всі емоції

Помічайте їх. Приймайте їх. Визнайте як невід'ємну частину людської психіки. Гніватися, переживати, кричати, сміятися, плакати – все це звичайні емоційні прояви в житті людини. Ви помиляєтеся, якщо думаєте, що дитині корисно жити в атмосфері придушення почуттів і емоцій.

Порада № 2. Контролюйте свою поведінку

Навіть якщо ви визнаєте, що ваша дитина може відчувати ревнощі до свого маленького брата, це не означає, що вона може бити його. Навіть якщо ви визнаєте, що вас дратують примхи дворічної дитини, це не означає, що ви можете на неї кричати.

Порада № 3. Зрозумійте, що емоції приходять і йдуть

Те, що ви сьогодні відчуваєте щось, зовсім не означає, що ви будете відчувати те ж саме завтра. Не прив'язуйтеся до своїх почуттів. Ви не «злий» чи «сумний». Просто в даний момент ви відчуваєте злість або смуток. Ви сильніші від найпотужніших своїх емоцій.

Порада №4. Не приймайте почуття на свій рахунок

Якщо дитина проявляє агресію у ставленні до вас, це не означає, що ця злість спрямована особисто на вас. Якщо ви гніваєтеся на чоловіка, це зовсім не означає, що він не має рації. Не потрібно взагалі шукати винних під впливом негативу.

Порада № 5. Звертайте увагу на те, як ви захищаєтеся від емоцій

Коли люди сумують, ображаються або розчаровані, їм буває важко витримувати ці почуття, тому вони відчувають злість. Тоді вони шльопають дитину, звинувачують чоловіка або говорять щось неприємне про своїх колег. Злість – це спосіб захисту, реакція організму на гормони стресу. Залишайтеся в контакті зі своїми прихованими почуттями страху чи смутку, і злість мине.

Порада № 6. Не піддавайтеся бажанням діяти, виходячи зі своїх почуттів

Коли вам необхідно терміново діяти, ви перебуваєте під впливом гормонів стресу. Зупиніться і зробіть кілька глибоких вдихів. Не потрібно нічого робити. Якщо сильні емоції відчуває дитина, не кричіть на неї: в таких ситуаціях вона захищається й не готова співпрацювати (коли дитина погано почувається, вона погано поводиться). Не вдавайтеся до дій, про які ви можете пошкодувати, коли негативні емоції вгамуються (наприклад, не розривайте стосунки з партнером, не звільняйтеся з роботи).

Порада № 7. Зрозумійте, не можна робити висновків на підставі негативних емоцій

«Мій чоловік не любить мене», «Начальник не цінує мою роботу», «Моя дитина виросте хуліганом» та інші «твердження» – це не більше, ніж ваші домисли, викликані впливом моменту й негативних переживань. 

Порада № 8. Звертайте увагу на свої почуття в спокійному стані

Дихайте глибоко, приймайте свої почуття, відчуйте їх – так ви допоможете їм вийти назовні. Таким чином, ви будете вилікувані від старих емоційних травм і позбудетеся емоційних тягарів.

Порада № 9. Розглядайте свої емоції як інформацію для роздумів

Це мотивує вас на те, щоб вирішити проблему, коли ви заспокоїтеся. Наприклад, коли ви засмучені, ви можете вважати правильним змусити дитину зробити щось так, як ви цього хочете. Але коли ви заспокоїтеся, то знайдете більш ефективний спосіб досягнення взаєморозуміння.

Порада № 10. Пам'ятайте, що стресові ситуації – не найкращий час для вирішення серйозних проблем

Коли ситуація загострюється, почніть з того, що допоможіть усім заспокоїтися й відчути себе в безпеці. Потім знайдіть таке рішення, від якого виграють усі. Подбайте про те, щоб подібна ситуація не повторювалася в майбутньому.

Дитина вчиться керувати емоціями у вас. І ваш приклад дає їй зрозуміти, що емоції – це невід'ємна частина людини й ними можна керувати. Прислухайтеся до них, але не давайте влади над собою. Зрештою, це всього лише почуття.

 

Чому ярлик “гуманітарія” може нашкодити вашій дитині

Знання математики — всього лише навичка, яку можна здобути та розвивати, навіть, якщо іноді це викликає труднощі

Чому ярлик “гуманітарія” може нашкодити вашій дитині

Ви, мабуть, чули таку фразу: “Ця дитина гуманітарій. Вона не може добре вчити математику”. Такі слова часто говорять батьки та вчителі, щоб пояснити відсутність успіхів в точних предметах серед учнів. Однак не існує жодних наукових підтверджень що поділ на “гуманітаріїв” та “технарів” має хоч якийсь сенс у молодшій та середній школі. Знання математики — всього лише навичка, яку можна здобути та розвивати, навіть, якщо іноді це викликає труднощі. 

Розповідаємо все, що потрібно знати батькам молодших учнів: про “склад розуму”, про поділ на табори “технарів” та “гуманітаріїв” і як такі ярлики можуть зашкодити дитині вже в перших класах школи.

Звідки взялися “технарі” та “гуманітарії”? 

Неможливо точно сказати, коли саме люди почали ділити один одного на тих, хто може вчити математику і тих, кому вона не під силу. Ймовірно, така думка стала популярною в епоху промислової революції, коли ринок потребував інженерів та працівників технологічних індустрій. 

Люди, які добре знали точні науки, в ті часи мали більше кар'єрних перспектив, тому відповідні спеціальності стали елітними. З часом ця ідея повпливала і на освіту, а згодом перетворилася на міф і глибоко засіла в головах людей. 

Сьогодні багато людей продовжують вважати, що комусь від народження судилося розвʼязувати складні математичні рівняння, а комусь — писати поетичні рядки та малювати. Проте психологи та дослідники все частіше говорять про нейропластичність — здатність мозку тренуватися та розвивати різні види навичок.

Чому шкільна математика під силу усім учням?

Книга "Mindset: The New Psychology of Success" від Керол Двек досліджує, як власні переконання про свої здібності та інтелект впливають на наше життя та успіх. Основна ідея книги полягає в тому, що існують два основні типи мислення: фіксоване мислення і мислення зростання.

Фіксоване мислення: Люди з фіксованим мисленням вважають, що їхні здібності та інтелект є статичними і не можуть змінюватися. Вони схильні уникати викликів, здаються перед труднощами, ігнорують критику і відчувають загрозу від успіху інших людей.

Мислення зростання: Люди з мисленням зростання вірять, що їхні здібності та інтелект можна розвивати через наполегливість, навчання та зусилля. Вони люблять виклики, наполегливо працюють над подоланням труднощів, вчаться на критиці і надихаються успіхом інших.

Ці тези говорять про те, що усім дітям під силу опанувати математику, якщо вони розвиватимуть мислення зростання та наполегливо працюватимуть. Згідно з дослідженнями Керол Двек, важливо виховувати в дітях віру в те, що їхні математичні здібності не є фіксованими, а можуть розвиватися через наполегливу працю і навчання. 

Для математики багатьом дітям потрібно більше зусиль, але це не означає, що це – не “їхній предмет”. Заняття з репетитором математики можуть відіграти важливу роль у цьому процесі, надаючи індивідуальну підтримку. Репетитори можуть адаптувати методику викладання до потреб кожного учня, створюючи комфортне середовище для навчання і мотивуючи їх до досягнення кращих результатів.

Вчителі та батьки можуть допомогти дітям розвинути мислення зростання, підтримуючи позитивне ставлення до навчання, заохочуючи їх до вирішення складних завдань і святкуючи їхні маленькі досягнення. Такий підхід допоможе кожній дитині відчути впевненість у своїх силах і досягти успіху в математичній освіті, незалежно від початкового рівня знань чи природних здібностей.

Чому не слід вішати ярлик “гуманітарія”?

Коли дитина вперше знайомиться з математикою, у неї можуть виникати труднощі, і це нормально. Лічба, додавання та віднімання доволі абстрактні поняття для дитячого мозку, тому уявити їх важко. Водночас інші діти ще з дошкільного віку починають добре рахувати подумки та виділяються на фоні однолітків. Батьки починають шукати пояснення таким відмінностям і часто приходять до помилкового висновку: “Все через гуманітарний склад розуму”. 

Далі діти стають учнями молодшої школи, вчаться розвʼязувати задачі, множити, ділити, вивчають перші геометричні фігури. Навчання в цей період дуже стрімке і насичене, дехто починає відставати від однолітків. Для таких дітей і їх батьків домашня робота перетворюється на справжній виклик, розуміти математику стає дедалі важче. Міф про “гуманітарія” стає все більше схожим на правду.

В цей період багато батьків вирішують, що точні науки це занадто складно для їх дитини та відпускають спроби вивчати математику на рівні з успішнішими учнями. На дитину вішають ярлик “гуманітарія” і далі його освіта змінює русло. 

Чому не слід ігнорувати проблеми з математикою в ранньому віці?

Немає нічого поганого в тому, щоб повʼязати своє життя із вивченням мистецтва, літератури, музики чи займатися іншими гуманітарними науками. Однак в процесі шкільної освіти, вивчення математики має важливе значення і допомагає учням досягати успіху в усіх інших предметах. Ось що варто знати батькам:

Математика впливає на розвиток когнітивних навичок

Математика розвиває критичне мислення та аналітичні здібності. Вирішення математичних завдань вимагає від дітей логічного мислення, що допомагає їм розвивати навички розв'язання проблем. Це також сприяє покращенню їхньої здатності до концентрації та уважності, що є важливим для успіху у всіх навчальних предметах.

Математика формує базові знання для інших дисциплін

Навчання математики в ранньому віці закладає основи для подальшого академічного успіху. Знання базових математичних концепцій, таких як додавання, віднімання, множення і ділення, є необхідними для подальшого вивчення складних математичних тем. Дослідження показують, що діти, які мають міцні математичні знання на початковому етапі навчання, частіше досягають успіху у старших класах та вищих навчальних закладах.

Математика готує до реального життя

Математика є частиною нашого повсякденного життя. Знання математичних принципів допомагає дітям краще розуміти навколишній світ, здійснювати покупки, планувати бюджет, а також розв'язувати різноманітні життєві ситуації. Раннє ознайомлення з математикою готує дітей до реальних викликів та допомагає їм стати успішними у дорослому житті.

Вплив на кар'єрні можливості

У сучасному світі знання математики відкриває багато кар'єрних можливостей. Галузі, пов'язані з наукою, технологіями, інженерією та математикою (STEM), потребують високого рівня математичних знань. Початкове навчання математики допомагає закласти основу для майбутніх кар'єрних досягнень у цих сферах.

Навіть якщо людина не збирається працювати безпосередньо в технологічній сфері, а обере професію, наприклад, маркетолога. В цій області також є робота з числами та аналізом даних.

Як батькам допомогти дитині вивчати математику у молодшій школі?

Зверніться до репетитора з математики

Найефективнішим способом покращити знання є додаткові заняття. В Mathema працюють педагоги, які спеціалізуються на різних вікових категоріях, серед них і репетитори з математики для 1 класу. Перевага репетиторів в індивідуальному підході, який враховує сильні та слабкі сторони дитини. Заняття з репетитором можуть бути особливо корисними, якщо дитина потребує додаткової підтримки або якщо батьки не можуть самостійно допомогти з навчанням.

Ігрові методи навчання

Використання математичних ігор та головоломок може зробити процес навчання цікавим. Існує багато настільних і комп'ютерних ігор, які допомагають розвивати математичні навички у невимушеній формі.

Щоденні практики

Включення математики у повсякденне життя допомагає дитині зрозуміти її практичне застосування. Наприклад, разом з дитиною можна рахувати предмети під час прогулянки, вирішувати завдання з покупками в магазині або готувати їжу, використовуючи математичні вимірювання.

Позитивне підкріплення

Хваліть дитину за зусилля і досягнення в математиці. Позитивне підкріплення допомагає зміцнити віру дитини у власні сили та мотивує до подальшого навчання.

Створення сприятливого навчального середовища

Організуйте вдома затишне місце для занять математикою, де дитина зможе зосередитися і працювати без відволікань. Забезпечте наявність усіх необхідних навчальних матеріалів, таких як підручники, зошити, олівці та калькулятор.

Залучення до позашкільних занять

Підтримуйте участь дитини в математичних гуртках, олімпіадах та інших позашкільних заходах. Це не тільки розвиває математичні навички, але й допомагає дитині знайти однодумців та друзів з подібними інтересами.

Висновок

Вивчення математики в ранньому віці має вирішальне значення для загального розвитку дітей. Математика допомагає розвивати критичне мислення, аналітичні навички та здатність до розв'язання проблем. 

Ярлик “гуманітарія” у ранньому віці може нашкодити майбутнім успіхам дитини в школі та після її закінчення. Наука говорить, що діти мислять по різному і навчаються також, але за певних умов, математика може даватися кожному.